— У школі ти про що мріяв?
— Нічого не робити, і ось нарешті мрія збулася: я — безробітний.

Співробітники поліції зрозуміли, що переслідують невинну людину, коли вона почала іти від них по воді.

Дама дивиться вниз з вершини Ейфелевої Вежі й питає охоронця:
— Звідси хтось падав?
— Звичайно, мадам!
— І часто?
— Зазвичай тільки один раз!

На першому побаченні токар Микола збентежив студентку філфаку Катрусю, заявивши, що шаленіє від «Рембо. Перша кров». На свій сором, такого вірша у французького поета Рембо Катруся не пам'ятала...

— Ти коли поличку в кімнаті приб'єш?
— Знаєш, що не поспішай — якщо все швидко робити, мені на пенсії нічим зайнятися буде.
— Яка пенсія — тобі ще тридцяти немає!
— Я далекоглядний...

Дзвінок. Чоловік бере трубку.
— Алло? ... Так, мамо! ... Та знову посварилися! .. Та я пам'ятаю, ти казала мені, що вона стерво, і щоб я з нею не надумав одружуватися! ... Ти мала рацію, як завжди! .. Звичайно, я шкодую, що тебе не послухався! ... я пробував, нічого не виходить! ... Це теж пробував! ... Хочеш з нею поговорити !? Одну хвилинку .. Цілу ...
Потім кричить дружині:
— Кохана, підійди будь ласка! Твоя мама дзвонить!

Біля залізничного переїзду затор. Машини сигналять, водії хвилюються. З будки виходить дідусь:
— Наберіться терпіння, хлопаки! Поїзд запізнюється на п'ять годин.

— Ти де була, щось давно тебе не бачила?
— Так по роботі в Італію їздила.
— З тобою хоч не зустрічайся. Вічно настрій зіпсуєш!

Місяць з одного боку чорним пофарбований, а з іншого — білим, і обертається.
Що тут незрозумілого?

— Ось скажи, якби я їхав на дев'ятці, а не на мерседесі і запропонував тебе підвезти, ти б сіла до мене в машину?
— А якби я стояла у куфайці, а не в норковій шубі, ти б зупинився?