Игорь Бигдан / Дописи на головній
Я знаю, як називаються люди в жилетках, що посипають тротуари.
Посипаки Кличка.
Адмін: Тут сервер був! Комп'ютер! Де він?!
Бухгалтер: За ним ніхто не сидів, так ми його у дитячий садочок віддали.
— Що ви тут робите? — запитав американський астронавт в чоловіка з клітчатою сумкою.
— На заробітки приїхав.
— На місяць??
— Та який місяць, на рік.
Піймало якось Чудовисько верховинське бойка, лемка і гуцула. Чудовисько то якраз, в-акурат, добре по-полуднувало,.. мало файний гумор. Та й каже до них:
— Бачите, легіні, он ту скелю? Біжіть туди, навколо неї тричі оббіжіть... Хто перший прибіжить — того відпущу...
Хлопаки побігли...
За якийсь час прибігають гуцул і лемко. Як справжні побратими, нога-в-ногу, крок-в-крок,.. якби ся зросли їден з другим...
Чудовисько зачекало трохи і питається:
— А де третій?
— Хто третій,.. бойко? А-а-ааа. Він сказав, шо то всьо в сраці має і пішов додому...
Парашутист розповідає своїй подрузі:
— Якось в одному стрибку заплуталися у мене стропи. Пам'ятаю, впав на якийсь дах, проламав його і відключився. Потім відкриваю очі і бачу навколо себе світло, і підходять до мене ці... такі білі, з крилами за спиною...
— Янголи?
— Ні, бройлери.